Милість і кара: Богородичні чудотворні ікони в Україні XVII-XVIII століть

Якою була «народна побожність» в ранньомодерний період? У що вірили люди того часу і що їх спонукало повсюди звертатися до ікон та реліквій по допомогу. На ті та інші запитання шукає відповіді книга, яка представляє чудо як соціяльний феномен в ранньомодерній Україні. В основі дослідження – Книги чуд православних, католицьких, унійних та вірменської чудотворних ікон Богородиці, які географічно охоплюють різні частини тодішньої України та походять з таких міст і містечок як Загорів, Зарваниця, Київ, Львів, Охтирка, Почаїв, Холм, Чернігів тощо. Учасники чудесних зцілень могли належати до різних конфесій і походити з усіх станів, прошарків й етнічних груп тодішнього суспільства. Марійний культ і віра в чудо предметно показують міжконфесійний чи трансконфесійний вимір релігійної культури ранньомодерного часу. Додаток до книжки містить якнайширший список чудотворних богородичних ікон в Україні XVII–XVIII століть. Книжка вийшла в світ у рамках спільної науково-видавничої програми Інституту Критики та Інституту джерелознавства НТШ-А за підтримки Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці, Українського наукового інституту Гарвардського університету та програми Українського католицького університету «Київське християнство».